« Вернутся в раздел

Публикации

18.08.16

Про опір путінській Росії, перспективи України та власні плани на майбутнє - чат у Главреді

Автор: Надія Майна

Источник: Главред

http://glavred.info/politika/valentin-badrak-putinu-potribni-ne-teritoriyi-a-vsya-ukrayina-yak-chastina-imperiyi-383367.html

 

Валентин Бадрак: Путіну потрібні не території, а вся Україна як частина імперії

 

"Навчання "Кавказ-2016" у Криму можуть перетворитися на повномасштабний наступ із залученням регулярних збройних сил Росії. Це — справжній ризик", — вважає експерт.

 

Валентин Бадрак
Валентин БадракГлавред
На сайті "Главред" відбувся чат із письменником, військовим експертом, директором Центру армії, конверсії та роззброєння Валентином Бадраком. Спілкуючись із читачами, він розповів, наскільки сьогодні ймовірний широкомасштабний наступ Росії на Україну, які нові види озброєння РФ випробовує на Донбасі, які військові небезпеки можуть прийти на материкову частину України з Криму, чому сьогоднішня ситуація складніша, аніж після Іловайська, з чим була пов'язана російська провокація в Криму, а також скільки часу може знадобитися на поновлення більш-менш добросусідських відносин муж українцями та росіянами.

 

Подаємо стенограму чату з Валентином Бадраком.

Hunter: Какие наибольшие ошибки допустило украинское командование за период текущей войны? Были ли неиспользованные шансы, которые позволяли ее прекратить?

Валентин Бадрак: Безумовно, що Іловайськ та Дебальцеве стали "чорними плямами" цієї війни, однак і точками відліку у формуванні справжнього сучасного українського війська. Невикористані шанси — це паліативна побудова оборони, тобто влада зробила лише половину у формуванні оборонного потенціалу країни, аніж могла б зробити. Наприклад, створення професійного війська як ядра сил оборони, формування військ територіальної оборони з прийняттям відповідного закону та організація належного переозброєння — це ті проблеми, які й досі не вирішені.

Hunter: С чем связано последнее решение Ирака открыть воздушное пространство для бомбардировщиков РФ? Для кого и чем это грозит?

Валентин Бадрак: Слід визнати, що Росія сьогодні має активну дипломатію, і їй дещо вдається на тлі слабкості Заходу та й загального виснаження України. Тому будь-які зовнішньополітичні надбання Росії автоматично перетворюються на виклики та загрози для України.

Nazar: Наскільки відповідає дійсності те, що Росія випробовує на Донбасі нові види озброєння та засобів зв'язку тощо?

Валентин Бадрак: Так, українська розвідка багато інформувала про це, та й від початку анексії Криму неурядові організації, в тому числі й наш Центр дослідження армії, конверсії та роззброєння, інформували про появу нових видів озброєння. Це — і нові боєприпаси, і новітні артилерійські системи, і нова стрілецька зброя, і ще багато чого іншого.

Nazar: За вашим прогнозом, що чекає на Донбас найближчим часом, за якими сценаріями можуть розгортатися події, і чи передбачає хоча б один із них повернення миру та спокою в регіон?

Валентин Бадрак: Безумовно, Путін мріє перетворити окупований на сході регіон на свій важіль постійного впливу шляхом виборів, амністії та просування лояльних до Росії політиків в українську владу. Сьогодні ми спостерігаємо один із пікових моментів такого тиску. Однак якщо Україна вистоїть — маю на увазі, не піддасться на провокації і не піде шляхом "тихої капітуляції", то можна буде сказати, що Україна відбулася як потужна європейська держава. І, до речі, у такому вигляді ми будемо дуже цікавими для НАТО.

 

Валентин Бадрак
Валентин БадракГлавред

 

gf_43: Що це за навчання "Кавказ-2016" у Криму, і чи створюють вони для нас якісь ризики? Та чи справді вони будуть, чи це просто було прикриття, аби на півострів стягти воєнну силу?

Валентин Бадрак: Навчання "Кавказ-2016" можуть перетворитися на повномасштабний наступ на Україну із залученням регулярних Збройних сил Росії. Це — справжній ризик, тим більше, що саме в такий спосіб навчання "Кавказ-2008" перетворилися на атаку на Грузію. Однак коли ми констатуємо підготовку Росії до повномасштабної війни, це не означає, що війна обов'язково відбудеться. Путіну потрібні не території, а вся Україна як частина імперії з азійським вектором розвитку. Для цього війна не обов'язкова. Не виключаю, що він розраховує на створення паніки і максимального тиску на українську владу, щоб досягти саме рішення про ті вибори.

gf_43: Наскільки міжнародна спільнота, США та Європа здатні сьогодні стримувати агресивні дії Росії? Чого можна чекати від Путіна, якщо навіть в Америці говорять про те, що треба по відношенню до Росії реалізовувати "політику стримування та співпраці"?

Валентин Бадрак: Липневий саміт НАТО довів, що Альянс або окремі країни Заходу не будуть учасниками війни. Більше того, Захід слабкий настільки, що визнав де-факто Україну "сірою" буферною зоною і відмовляється навіть постачати нам зброю. Тому ми наодинці з ворогом. Але в цьому є і великий шанс для розвитку. Якщо вийдемо із ситуації гідно, то це вже назавжди.

gf_43: Наскільки висока ймовірність провокацій з боку РФ чи бойовиків 24 серпня, за вашим прогнозом? І якщо вже говорити про святкування дня незалежності, то чи вважаєте ви доречним парад за нинішніх обставин?

Валентин Бадрак: Ймовірність дуже висока. Треба бути готовими до них. І взагалі, що більше будемо готовими до війни, то менше шансів у Путіна її розпочати. Я завжди був противником парадів. Але сьогодні, враховуючи необхідність підтримки морально-бойового духу військ, кажу парадові: "Так!".

gf_43: Скажіть, якою ви на сьогодні бачите головну мету Кремля по відношенню до України? І чи готовий він заради цієї цілі наважитися на повномасштабну війну?

Валентин Бадрак: Путін, як особистість хвороблива, ущербна та непередбачувана, може здійснити будь-який крок, у тому числі наважитися на повномасштабну війну. Тому що Україна залишається вразливою мішенню.

У мене 14 років прожив собака-боксер, якого колись у дитинстві вкусив ще більший собака, так от він із побоюванням кидався на набагато більших тварин й іноді мав перевагу. Саме така стратегія у Путіна — стратегія битого собаки, який може через інстинкт самозбереження піти на дуже великий ризик. Але ресурсів виграти повномасштабну війну і приборкати Україну у нього нема, і це — хороша новина для всіх нас.

 

Валентин Бадрак
Валентин БадракГлавред

 

Terenko_S.: Наскільки Крим сьогодні нашпигований військовою технікою, зброєю, силою з Росії? І наскільки готова Україна тримати оборону, якщо ці сили спробують прорватись на материк? Чи всі наші сили кинуті на Донбас? Або ж перешийок достатньо вузький, тож стримувати навалу з Криму буде нескладно?

Валентин Бадрак: Крим мілітаризований безпрецедентно, більше, аніж за радянських часів. Деякі експерти вважають, що там уже є тактична ядерна зброя. Я ж обмежуся твердженням, що там є носії ядерної зброї. Але перекинути ядерну зброю до Криму — це справа лічених годин, і це може відбутися після повномасштабного вторгнення.

Однак військовий Крим спрямований не на Україну. Це — форпост Росії у боротьбі із Заходом. Наявністю мілітаризованого Криму з "Бастіонами" та ядерною зброєю Кремль сигналізує: "Ми будемо діяти з країнами колишнього СРСР так, як вважаємо за потрібне". Звісно, що з Криму в разі великого наступу передбачається також атака. Це є один із п'яти небезпечних напрямків.

Terenko_S.: Наскільки високий сьогодні ризик того, що Росія нападе і з території Білорусі, і з Придністров'я, і з Криму, і зайде в Харківську область, тобто почне дії по периметру всього доступного для неї кордону? За якими напрямками сьогодні найбільш імовірні спроби бойовиків і російських військ просунутися територією України?

Валентин Бадрак: Росія в разі нападу буде йти п'ятьма шляхами: з Ростова-на-Дону, з Воронежа, з північного напрямку на Чернігів, з Криму та з Придністров'я. Окрім того, ми передбачаємо можливість використання і території Білорусі. З одного боку, Україна нібито у "кільці", а з іншого — Путін не має резервів і ресурсів для ведення такої війни. Тому все залежить від нас. Якщо суспільство і армія демонструватимуть готовність до найгірших сценаріїв, Путін війну не почне. Тим більше, враховуючи арифметику наступів, йому буде потрібно передбачати загибель чи поранення від 30 до 50 тисяч росіян. А це вже загрожує внутрішнім колапсом.

Prokop: Будет ли новая волна мобилизации, есть ли в этом необходимость?

Валентин Бадрак: На сьогодні не бачу в цьому необхідності. Лише чисельність Збройних Сил України — 280 тисяч, а ще Національна гвардія та інші мілітаризовані структури. Питання в іншому — у забезпеченні наших вояків сучасними озброєнням, обладнанням, оснащенням. Чому ЦДАКР є апологетом професійного війська з сучасним озброєнням? Тому що так армія буде вести безконтактну війну. Звісно, втрата дорогих озброєнь у такій війні є тягарем, але, на мій погляд, людські життя є більш вагомою цінністю. Це, до речі, те, чого не цінують у Росії. Тому я кажу: ми не можемо собі дозволити і далі розвивати армію радянського типу. Ситуація потребує зміни поглядів на будівництво та підготовку оборони. 

roman_: Какова была цель крымских событий последних дней и обвинений со стороны РФ Украины в терроризме? Россия хотела спровоцировать этой историей Украину на агрессию и "большую войну"?

Валентин Бадрак: Кримські події — це чистий театр, хоч і з погано підготовленими декораціями. Він вигідний Кремлю передусім тому, що з'явився маневр. З одного боку, є всі ознаки повної підготовки до війни і схожість сценаріїв із чеськими Судетами 1938 року або з Польщею 1939 року — там були такі ж самі провокації. З іншого боку, розрахунок може бути лише на паніку і готовність західних лідерів "посприяти" у досягненні компромісу за рахунок інтересів України. Обидва сценарії — рівноправні. Є багато чинників, які можуть вплинути на користь того чи іншого сценарію.

 

Валентин Бадрак
Валентин БадракГлавред

 

roman_: Для чего Россия наращивает вооружение в Крыму (это особенно прослеживалось в последние пару недель, когда техника паромом из России перебрасывалась на полуостров, когда она накапливалась поблизости ряда крымских городов — тех же Джанкоя и Армянска, когда сооружались блокпосты и т.д.)?

Валентин Бадрак: Росія нарощувала мілітаризацію Криму не тільки останні тижні. Це відбувалося від початку окупації півострова. До речі, всупереч інтересам населення Криму. Останні події — це вже частина перфомансу, спрямованого на підготовку до війни або демонстрацію такої підготовки.

Valeriy: Пане Бадрак, чи створює якісь військові ризики для України російсько-турецьке зближення?

Валентин Бадрак: Безумовно, російсько-турецьке зближення є викликом і для України. Фактично це криза всередині НАТО, яка виникла внаслідок збігу інтересів Путіна та Ердогана. Скажу більше, 16 і 17 серпня Росія почала активні дії, спрямовані на розвиток цієї ситуації — в Азербайджані. Не виключаю, що Москві вдасться переконати Баку зблизитися. Тим більше, що Азербайджан має дуже глибоке військово-технічне співробітництво з Туреччиною.

Joker: Чи вважаєте ви правильним, що ми досі називаємо те, що відбувається на нашій землі, антитерористичною операцією, а не війною? Чи доцільно зараз вводити воєнний стан, чи такий крок нічого принципово не змінить?

Валентин Бадрак: Я особисто ніколи не вживав термін "антитерористична операція" — я завжди називав війну війною. Воєнний стан потрібно було вводити ще у квітні 2014 року. І наша Експертна рада (об'єднання експертних центрів та окремих експертів у галузі безпеки, створене у 2014 році за ініціативою ЦДАКР) виступала за таку позицію та за створення Ставки.

Сьогодні також ситуація дуже небезпечна, гірша, аніж після Іловайська, бо після Іловайська Путін не знав, як поведеться Захід. Сьогодні він уже знає, що Захід не виступить на захист України. Тому переконаний, що було б доцільно ввести воєнний стан у кількох областях — щонайменше до 18 вересня, до початку виборів у російську Держдуму. Загалом найбільш критичними датами я вважаю з 5 по 10 вересня.

Joker: До чого сьогодні зводиться допомога Україні з боку НАТО, чи все обмежується висловлюванням "крайнього занепокоєння" та моральною підтримкою? За яких умов Україні Альянс зможе надати зброю, що такого ще має вчудити для цього "північний сусід"?

Валентин Бадрак: Звісно, ми, українці, маємо щиро дякувати країнам НАТО за політичну підтримку і тиск на Росію. І, в принципі, значною мірою ми самі винні в тому, що не досягли того рівня, коли б Альянс допомагав нам більше. Спочатку Україна майже не захищалася, потім тривалий час дуже повільно будувала свою оборону, не створила умов для військово-технічного співробітництва, вела і веде незрозумілу для Заходу кадрову політику у секторі безпеки, має економічні відносини й іноді заграє з Росією. За таких умов розраховувати на те, що НАТО захищатиме Україну, дуже важко. У нас тривалий час навіть нема постійного представника України при НАТО.

 

Валентин Бадрак
Валентин БадракГлавред

 

Inga: Скажіть, будь ласка, коли стануть можливими знову добросусідські, дружні чи братерські стосунки між українцями та росіянами? Якщо стануть... Скільки на це може піти років, поколінь? Чи помирити народи можна так само швидко, як їх посварили — за допомогою пропаганди за два роки?

Валентин Бадрак: Хоча пам'ять народу дуже коротка, я все ж таки не думаю, що відновлення стосунків може відбутися швидко. З 2007 року я про це детально писав у романі "Східна стратегія". Кремль створював образ ворога з українця і досягнув чимало: у 2008 році дві третини росіян вважали Україну ворожою державою, а сьогодні 90% росіян переконані, що українців треба "покарати", бо на території України начебто ведеться війна США з Росією. Все це є результатом путінської пропаганди та роботи спецслужб, які присутні в усіх сегментах буття росіянина: у школі, у ВНЗ, в усіх редакціях ЗМІ, в дослідницьких структурах, у науці, в шоу-бізнесі і навіть на кладовищі. Не думаю, що подолати це буде легко.

Ginger: Що стримувало і поки продовжує утримувати РФ від використання авіації в російсько-українській війні?

Валентин Бадрак: Якщо простежити ведення "гібридної війни" Росією, то ми побачимо, що Кремль вводив нові озброєння і свої підрозділи поступово. Спочатку "зелені чоловічки", потім — використання стрілецької зброї, а вже пізніше — танків та артилерії. А Іловайськ створив умови для появи на території України регулярної російської армії. За певних умов може відбутися і використання авіації.

Ginger: Наскільки на сьогодні бойовики Донбасу, з ніг до голови обмундировані Росією, сильний противник для України? У чому їхня головна слабина?

Валентин Бадрак: Бойовики Донбасу хоча і є професійним угрупованням Росії, не є сильним противником України. Низький рівень мотивації та акценти на грабунок, оскільки певна частина — це напівкримінальні або кримінальні структури, роблять угруповання слабким, але проблема в тім, що Кремль поступово здійснив ротацію, і командний склад сьогодні переважно російські офіцери. Вони також мають слабку мотивацію, але за ними стоїть регулярна російська армія.

Який урок для України? Підготувати сильну мотивовану армію, а це може бути лише професійна армія, і використовувати цю армію як вагому частину комплексного системного антипутінського впливу. Тобто поруч із армією треба мати потужні структури для ведення інформаційної протидії, розвідувальні структури, жорсткий контррозвідувальний режим, кіберпідрозділи, а також сили спеціальних операцій як асиметричну можливість. Тоді не тільки угруповання Донбасу, а й російська армія загалом не здаватимуться аж такою непереборною силою.

 

Валентин Бадрак
Валентин БадракГлавред

 

Ginger: Чи готова Україна захищатися в разі, якщо російські війська посунуть із різних напрямків, по всьому периметру російсько-українського кордону, та й білоруського теж?

Валентин Бадрак: В тім-то й річ, що весь сценарій всебічного нападу залежить від того, як саме Україна буде захищатися. Дійсно, Україна готова захищатися, в тому числі по всьому периметру російсько-українського кордону. Питання в тому, яку мету переслідуватиме Путін — дійти до Києва теоретично можливо, утримати ситуацію — практично неможливо. Для Путіна така війна, скоріше за все, — смерть режиму. Однак Україна має добре продемонструвати, що вона до такого сценарію готова.

Cfyz: В каком состоянии наша армия? Становится печально, когда на учении гибнут солдаты в результате разрыва миномета. Как это вообще может произойти чисто технически? Загнали в ствол второй снаряд? Так там же стоит предохраниель от повторного заряжания. Не понятно. Офицеры способны научить солдат действиям при орудии, или и тех, и других никто не учит? Можете прокомментировать?

Валентин Бадрак: Наша армія у досить потужному бойовому стані.

Щодо інцидентів та загибелі солдатів, то вони бувають інколи і в найпотужніших арміях світу. Звісно, в Україні багато чого відбувається внаслідок недосконалого керівництва або, м'яко кажучи, не зовсім якісного озброєння. Але людський чинник присутній на війні чи в процесі підготовки до війни завжди. Навіть за мій час навчання у військовому училищі загинули два курсанти, причому 4-го курсу, тобто фактично офіцери. І обидва випадки — через порушення правил безпеки. Тому можу лише уявляти причини загибелі під час навчань.

Valeria Chumak: В Вашей книге "Восточная стратегия" много говорится об агентуре России, которая вольно перемещается по Украине и совершает различные действия — операции. Можно ли сравнить ситуацию в те годы и сегодня? Так ли уж много российских агентов осталось в нашей стране?

Валентин Бадрак: Дякую, що згадали про "Східну стратегію", оскільки вона писалася в часи безпрецедентного зближення Росії та України, однак агентура, зведена за часів каденції Ющенка, працює часто й досі. Я можу назвати близько десятка підприємств чи навіть редакцій ЗМІ, де за всіма ознаками присутня російська агентура, або можна назвати це більш м'якою мовою — "агенти впливу". На жаль, такі існують і в українському політикумі.

 

Валентин Бадрак
Валентин БадракГлавред

 

Jiri Kralek: Як досвідчений дослідник особистостей, як Ви оцінюєте останні емоційно-істеричні випади Путіна стосовно України?

Валентин Бадрак: У романі "Східна стратегія" я чимало писав про Путіна. Звісно, як роздуми героя. І вже тоді (а книжка була видана в 2011 році) вустами героя було сказано, що Путін — не герой, а авантюрист. Його останні емоції — це ознаки того, що він дуже стурбований і поводиться вже майже, як щур, якого заганяють у кут. Однак правда і в тому, що щур у куті є небезпечним. Гадаю, саме тому Захід відповідає так мляво і так готовий поступитися українськими інтересами, щоб не відчути зубів того щура.

Capello: Сбывается ли на практике сценарий, описанный в Вашей книге "Восточная стратегия"?

Валентин Бадрак: Певною мірою — так. Головна думка "Східної стратегії" — це те, що Кремль не відступиться від ідеї приборкати або зруйнувати Україну. Це відбувалося у часи, описані в романі, — 2006-2010 роки. І так відбувається сьогодні. Для нас важливо, якщо ми знаємо, як діятиме ворог, ми напевне зможемо краще підготувати себе. Ворог є досить сильним, але не варто робити ілюзій щодо його неперевершеності. В цілому Путін є слабкою особистістю, просто йому вдалося спіймати момент для самоствердження на тлі ще більш слабких безликих обам, меркелей, олландів та інших.

Leonid Polyakov: Дуже сподобалася ваша дилогія "Східна стратегія". Над чим ви працюєте зараз, чи плануєте ще звертатися до теми агентурної роботи російських розвідок проти України?

Валентин Бадрак: В літературній діяльності я дещо відійшов від військової теми. Після "Східної стратегії" був виданий другий роман на тему розвитку особистості — "Чистилище". Цього року має вийти велика збірка "Обличчя цивілізації". А надалі я планую написати ще один роман із тематикою розвитку свідомості.

Tarass: Чи є ймовірність, що в найближчі роки Україна повернеться до кордонів 2013 року?

Валентин Бадрак: Багато залежить від адміністрації нового американського президента. Якби підтримка України була б схожою на підтримку Ізраїлю, то ми б мали шанс зробити це досить швидко. В іншому разі можуть бути роки і навіть десятиліття, тому що після Путіна Росія зміниться не одразу. Головне у цій справі — наша послідовність і створення чіткої стратегії, яка, на жаль, ще досі чітко не сформована.

Tarass: Арсен Аваков анонсував масштабні скорочення генеральських посад. З чим це пов'язано?

Валентин Бадрак: Я досить давно не досліджував те, що відбувається у МВС. Однак у цілому справа ця слушна, тому що в Україні відбулася девальвація військових звань, наукових звань, нагород, і цю ситуацію треба змінювати докорінно.

Надія Майна

Фото Олександра Синиці



Комментарии


Каждый человек рожден для потенциальной миссии
Каждому подвласна уникальная форма самовыражения.
Каждый сам делает свой выбор. Сделай свой выбор
и обрети новую, более яркую реальность.