« Вернутся в раздел

Публикации

30.01.16

Збройове випробування президента

Автор: Валентин Бадрак

Источник: «Дзеркало тижня. Україна» №3, 2016

27 січня вітчизняний Радбез доручив Кабінету Міністрів розробити й затвердити до 5 лютого ц.р. постанову про держоборонзамовлення (ДОЗ) на 2016 р. При цьому верховний головнокомандувач Петро Порошенко на засіданні РНБО вказав на необхідність розробити й закупити для Сухопутних військ ЗСУ ракетне озброєння в рамках проекту "Вільха", комплекси крилатих ракет на основі технічних рішень проекту "Нептун", нові зразки артилерійських систем, високоточні ракети й боєприпаси, протитанкові ракетні комплекси, нові засоби автоматизації артилерійських підрозділів, автоматизовані комплекси розвідки. 

 

Особливу увагу Петро Порошенко звернув на безпілотні літальні апарати, зокрема ударні, бронетранспортери нового покоління, засоби зв'язку й управління, навігаційну апаратуру, технології та матеріали космічної розвідки. Крім того, президент розпорядився прискорити розробку й ухвалення Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки (ОВТ) на період до 2020 р. Документ має з'явитися до 29 лютого. 

 

Місія глави держави 

 

Попри традиційну вже нездатність влади забезпечити початок виконання ДОЗ з перших днів року (у 2014-му воєнному році уряд втратив півроку, затвердивши ДОЗ тільки 2 липня) і вражаюче зволікання з ухваленням програми розвитку ОВТ (вона, за оцінками фахівців, могла б з'явитися ще до початку 2015-го), президент, схоже, всерйоз стурбований переозброєнням сил оборони країни. 

 


І це дуже важливо з багатьох причин.

По-перше, сценарій повномасштабної збройної агресії РФ проти України реальний і ймовірний, а Україна залишається вразливою і привабливою мішенню (включаючи вплив на позицію Заходу). Створення стратегічної зброї набуває особливого значення. На жаль, два роки війни якщо й не втрачено для серйозного переозброєння, то тільки через ентузіазм самих КБ і підприємств. Як і в часи президента Ющенка, основу розвитку ОВТ визначали не зусилля держави, а укладені зовнішні контракти. Завдяки їм можуть з'явитися проекти створення нових систем ППО й оперативно-тактичних ракет. 

По-друге, якщо до початку літнього саміту НАТО в Україні не з'являться і не почнуть реалізовуватися програмні документи розвитку ЗСУ, ОВТ, ОПК, ризик розчарування західних партнерів в управлінні державою може перетворитися на реальність.  

По-третє, Порошенко визнав, що "Укроборонпром" провалив значну частину завдань у галузі переозброєння: "Це мають бути не тільки гасла, заклики, а конкретний термін з необхідним фінансуванням, замовленням виробництва найдефіцитніших видів боєприпасів". Серед провалених проектів і виробництво броньованих "дозорів", і проект забезпечення ЗСУ засобами зв'язку, і ще низка інших, включаючи потенціал ВТС. Але ж президент висловив переконання, що для України важливо поступово налагодити виробництво продукції, яку вона нині змушена купувати: нової електроніки, засобів зв'язку, засобів контрбатарейної боротьби, новітніх радарів, засобів радіоелектронної боротьби. Найгірше те, що ставлячи концерну завдання, президент не має наміру визнати ущербність самого існування оборонно-промислової надбудови в особі групи бізнесменів-чиновників. Більше того, структура, створена командою президента Януковича для "віджимання" ресурсів у найбільш рентабельних підприємств, досі займається імпортом військової продукції. Наприклад, озброєння корвета у разі закупівлі його безпосередньо військовим відомством подешевшає на 40%.  І все ж таки 27 січня відбулися тектонічні зрушення у свідомості. Глава держави визнав: якщо в минулому і позаминулому роках ОПК переважно ремонтував ОВТ, то сьогодні треба забезпечити ЗСУ новою технікою. Справді, рішення про створення озброєння в рамках проекту "Вільха" — це вибір сильного, успішного проекту, здатного в недалекому майбутньому значно посилити СВ ЗСУ. Ще важливішим може стати старт виробництва практично розробленої крилатої ракети на основі технічних рішень проекту "Нептун". 

Тут узагалі унікальний парадокс. Жоден український президент не зробив конкретних кроків для посилення обороноздатності України. Леонід Кравчук асоціюється з ядерним роззброєнням, Леонід Кучма — з перетворенням 700-тисячного війська на армію для парадів. Віктор Ющенко намагався взяти під контроль ракетний проект "Сапсан" (і навіть особисто відкрив його 2006-го), але його періодичні волання про необхідність фінансувати проект розчинялися в сардонічній посмішці тодішнього прем'єра Юлії Тимошенко. Нарешті, Віктор Янукович, розвалюючи при безпосередньому керівництві Кремля залишки оборонного потенціалу, встиг зробити дивний крок — відкрити ракетний проект "Нептун" (є думка, що Януковичу були неприємні приниження під час візитів у Кремль, і суто по-чоловічому хотілося показати наявність сили). Оскільки військові міністри Саламатін і Лебедєв були чудово інформовані про перебіг проекту, ми не розкриємо військової таємниці повідомленням, що в березні 2013-го успішно відбувся пуск ракети. Тобто, поставивши на озброєння і відкривши її серійне виробництво (кооперацію на сьогодні вже відпрацьовано), Порошенко може дати армії справді сильну стратегічну зброю, здатну знищити ціль на дальності 300 км. І стати першим главою держави, який реально зміцнює оборонний потенціал країни.  Першим кроком може стати реалістичний ДОЗ-16.

Слова Порошенка про "нарощування фінансування дослідно-конструкторських робіт" в ОПК уже сприймаються з надією й ентузіазмом. А ще — як особиста відповідальність, яку добровільно взяв верховний головнокомандувач.

 
Держоборонзамовлення і обороноздатність країни

Говорячи про ДОЗ-16, глава держави звернув увагу на його збільшення в гривневому еквіваленті на 34%. Насправді, ДОЗ-16 зовсім не виглядає значним, а рішення витратити на ОВТ понад 7 млрд грн (менше ніж 300 млн дол.) є, скоріше, свідченням слабкості, а не нарощування військової міці. ЦДАКР ще до 2007 р. виводив формулу адекватного переозброєння України: мінімум по 700 млн дол. протягом п'яти років. Це свідчить про те, що прописана РНБО кількість пріоритетів є непід'ємною (таку ж нереальну кількість збройових пріоритетів виписано у проекті Стратегічного оборонного бюлетеня). А отже, вкрай важливими виявляться реалізм і вибірковість у виборі пріоритетів.  

Зовсім невипадково глава держави звернув увагу присутніх на РНБО на необхідність проаналізувати й уточнити наявні держпроекти. Можна майже напевне говорити про те, що програмам створення Ан-70, корвета й ракетного комплексу "Сапсан" місця в ДОЗ-16 не знайдеться. Кожен з проектів актуальний, але рівень ДОЗ-16 для них, як червоне світло на перехресті. Способи врятувати проекти є, але практично всі вони пов'язані з ВТС. А магії цих трьох слів "Укроборонпром" осягнути поки що не в змозі. Хоча президент повідомив, що під час міжнародних візитів досягнуто домовленостей про відкриття спільних виробництв на території України, скажемо м'яко, — це перебільшення. Проекти, які справді є в арсеналі, з'явилися не завдяки, а всупереч існуванню паразитуючої надбудови.

Справді, все, що стосується ОПК і ВТС, виконується в ручному режимі. Приміром, чудовий збройовий проект "Вільха" з'явився завдяки двом впливовим у владі людям. Не так унаслідок їхньої державної позиції, як через лобіювання. Життя без системи може іноді реалізовувати ідеї в галузі обороноздатності. Але ж може й гальмувати.  

Президент Порошенко бажає, щоб для Повітряних сил ЗСУ розроблялися й закуповувалися модернізовані літаки, вертольоти, щоб створювався зенітний ракетний комплекс середньої дальності, модернізувалися наявні ЗРК, засоби радіолокації, станції оптоелектронного придушення, для Військово-морських сил закуповувалися морські засоби ураження і бойові кораблі, броньовані артилерійські й ракетні катери. Цього хочуть і військові, та й усі українці.

Але, щоб ці ідеї стали життєвими, потрібна ефективна вертикаль управління — її країна чекає вже третій рік.  Поки ж системи немає, а уточнення пріоритетів у сфері переозброєння матиме виразно суб'єктивний (лобістський) характер, є сенс хоча б звернути увагу на очевидні речі. Експерти встигли помітити відсутність мотивації реалізовувати деякі проголошені завдання. Наприклад, активно розвивати ПС ЗСУ (2016-й проголошено роком ППО), тоді як характер поточних загроз указує на необхідність розвивати передусім СВ ЗСУ і Сили спеціальних операцій). Ще один важливий аспект пов'язаний з необхідністю адсорбувати проекти, здатні розвиватися за рахунок зовнішніх контрактів.

Для того, щоб на завершальному етапі результати ДКР були використані в інтересах підвищення оборонного потенціалу. Саме так свого часу "Укрспецекспорт" забезпечив появу високоточних пострілів "Комбат", модернізацію МіГ-29, бронетранспортерів БТР-3 і БТР-4. Та й танка "Оплот" теж.  

Та найважливішим цього року має стати вибір одного-двох проривних проектів, які могли б істотно посилити стратегічну складову вже найближчим часом. Крім згаданого проекту "Вільха", експерти ЦДАКР пропонують дуже ретельно вивчити можливість створення й виробництва уніфікованої крилатої ракети "Нептун", поява якої посилить можливості і СВ ЗСУ, і ВМСУ — як мобільні берегові комплекси. А в перспективі й ПС ЗСУ — світовий досвід показує, що є можливість оперативно адаптувати ракети "поверхня — поверхня" до версії "повітря — земля". А також звернути увагу на те, яка потужна психологічна зброя може з'явитися в руках Києва, і за який короткий проміжок часу.

http://gazeta.dt.ua/internal/zbroyove-viprobuvannya-prezidenta-_.html



Комментарии


Каждый человек рожден для потенциальной миссии
Каждому подвласна уникальная форма самовыражения.
Каждый сам делает свой выбор. Сделай свой выбор
и обрети новую, более яркую реальность.